Мистецьке свято юних літераторів

21 грудня у приміщенні Львівського національного літературно-меморіального  музею Івана Франка  відбулося   гарне мистецьке свято, яке торкнуло  творчим гомоном дитячих голосів усю Львівщину.  Знову побачила світ нова збірочка «Весняний легіт», яку так тепло презентували  юні поети та прозаїки області.

Дуже приємно, що серед учасників і переможців - вихованка секції української літератури Золочівської Малої академії наук, учениця 8 класу Шпиколоського НВК  Оксана Гайдар.  

Щиро і піднесено звучала її  поезія  з присвятою матусі.  У своїх рядках «Мрія» авторка не байдужа до  сьогодення, тривожить і болить її доля нашого народу. Привертають  увагу твори, присвячені природі: «Літечко», «Осіння пора», «Тепле сонце». Та все про що пише  вона - читати однаково цікаво. Зауважу, що поетичний світ Оксани з ознаками початківця, але вражає простотою, легкістю сприймання, дотримання  рим та власною творчою неповторністю. Їй притаманні не тільки поетичні здібності, а й декламаторська виразність, мелодійність, душевна проникливість.

Як добре знати, що зі своїм словом є до кого йти, що поезія, народжена душею, знайде відгук у чиємусь серці. Тому, користуючись нагодою, хочемо висловити щирі слова вдячності членам журі свята та упоряднику  прекрасної збірочки, керівнику  гуртка КЗ ЛОР«Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді» Христині Стефанівні Волощак.

 Щиро бажаємо успіхів! Нехай і надалі  розквітає літературна весна  творчим натхненням  у душах юних митців.

Андріївські вечорниці у  Шпиколоському НВК

 Відтворенню українських традицій, звичаїв та обрядів, вихованню інтересу до вивчення минулого рідного краю сприяла етновечірка «Андріївські вечорниці», проведені вихованцями  секції української літератури Золочівської Малої академії наук, учнями 8, 9 класів Шпиколоського НВК. Ведуча з пошаною розказала про цікаву особистість, носія народних скарбів, яка намагалася об’єднати зусилля всіх небайдужих для відродження культури рідного села, зокрема, організатора і шанувальника українських вечорниць, колишню односельчанку Євдокію Якимівну Гуляк (1916 р.н).

Гості свята мали змогу завітати у світлицю, заповнену предметами старовинного українського побуту минулого століття і побачити справжнє українське дійство, де молодь організовувала своє дозвілля на честь Святого Андрія   в особливій формі –  проведенні  вечорниць. Ось й ожила одна зі сторінок молодості наших прабабусь та прадідусів.

Свято супроводжувалася душевними народними  співами та переспівами, довгими дівочими та парубоцькими  посиденьками, де вони могли дерти пір’я, чистити квасолю, лущити кукурудзу, смакувати гарбузове насіння, горіхи. Ніхто не сумував, бо вправна, енергійна  господиня Катерина (уч. 8 кл. Аліна Гайдар) задавала тон веселощам і розвагам. Вражаючим був колоритний виступ хлопців із жартівливими музичними композиціями та   дотепними  небилицями.  Всі переконалися, що це свято - витвір народної мудрості та прекрасної людської фантазії.

Завершальним етапом  було охоче частування  пирогами, бубликами, пампушками, солодощами, яблуками та узваром. А головне –  куштування Калити, традиційного хліба вечорниць. Присутні занурилися в атмосферу родинного вечора, пронизану повагою до своїх коренів. Яскраве дійство відкрило перед ними дотепність, гумор та щедрість талановитого українського народу. Вихованці втілили  творчий задум і з захопленням відтворили обряди свята  та український звичай, до того ж додали своєї неповторності і трішки сучасного присмаку. Не важливо скільки нам років, в якому столітті живемо, головне, що цікавимося, вивчаємо, відроджуємо, розвиваємо, зберігаємо і передаємо наступним поколінням цей нетлінний скарб.

Феєрія свята захопила і полонила присутніх своєю вишуканістю та коловоротом позитивних емоцій, дала можливість відчути себе частиною великого українського народу з його унікальною і неповторною історією і культурою.

 Надіємось, що спомин про шкільні вечорниці ще довго бринітиме в серці кожного. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли в забуття. Тож бережімо цю прекрасну невичерпну скарбницю нашого народу.

Хочеться подякувати  вчителю  Богдану Павловичу Гуляку за музичний супровід народних пісень  та надзвичайно цікаву розповідь 

про життя  наших пращурів і коментування багатьох  старовинних предметів побуту та їхнє призначення, які були зібрані вихованцями у світлиці. Спасибі директору Золочівської МАН Ользі Миронівні .Климук та головному спеціалісту відділу культури Золочівської райдержадміністрації Наталії Володимирівні Прокопик,  що завітали на вечорниці, розділили радість  і так тепло відгукнулися про них. Дякуємо дирекції школи, батькам, працівникам Народного дому, бібліотеки  за підтримку та допомогу.

                                                           

  Зустріч з поетом

З метою кращого ознайомлення з творчим доробком сучасної поетеси Золочівщини Ірини Яворської вихованці секції української літератури Золочівської Малої академії наук, учні 8,9 класів  Шпиколоського НВК мали змогу, 8 грудня, побувати  у районній бібліотеці ім. І. Франка, де відбувалася презентація її збірки «Диво-папороть-цвіт».  Красу, глибину та вагомість поетичного слова юні шанувальники осягнули з уст лірика. Митець стверджує, що слова у віршах, мов нитки кольорові, без них життя – проста собі канва. Теплі виступи присутніх, декламування поезій Ірини Павлівни, позитивні емоції, приємні  й незабутні враження та світлини доповнили свято.

Вихованців секції української літератури Золочівської Малої академії наук, учні 8, 9 класів Шпиколоського НВК працюють над науково-дослідницькою роботою на тему «Імена на літературній карті Золочівщини».

Поставлена мета: краще ознайомитися з поетичним доробком митців, які жили або живуть у рідній нам місцевості; осягнути глибинну сутність їх поетичної спадщини  та духу  шляхом удосконалення навичок художнього аналізу  творів і розуміння ролі поета в сучасному літературному процесі зобов’язує юних дослідників досконало знати літературні імена, їхню творчість, мати повніше уявлення про свою Батьківщину, аби трепетно любити її ; відчути себе частинкою рідної землі, яка народжує справжні таланти, викликає бажання самому творити прекрасне. Розкривати все нові і нові сторінки літературного краєзнавства, пізнавати їх і  досліджувати, розвивати і  берегти, передавати і любити цей неповторний творчий світ  славних поетів-земляків  .  Формувати, прищеплювати і плекати почуття поваги та гордості  до митців рідного краю.

Тому пошук, творчість, дослідження – стали провідним чинником у  роботі вихованців.

       «Відгомін душі»- нетлінний спадок митця- земляка Михайла Кутного

Напередодні Дня Гідності та Свободи вихованці секції української літератури Золочівської Малої академії наук, учні 8, 9 класів Шпиколоського НВК  мали можливість душею доторкнутися до  поетичної творчості  унікального митця-земляка Михайла Кутного, вихідця із с.Жуків. Їм вдалося дослідити, що його  нетлінному спадку –   збірці поетичних творів «Відгомін душі» - 4 роки! Саме, 21 листопада 2015 року, у Золочівському районному Народному домі ім.І.Білозора у програмі  заходу «Вшанування пам’яті поета-земляка Михайла Кутного» відбулася  урочиста презентація цієї збірки. Юні дослідники пізнали, що тематика творів різноманітна: автобіографічна, патріотична, релігійна, любовна та пейзажна. Писав митець і для дітей. У його творчому доробку ряд гумористичних творів, загадок, притч  та ціла в’язка  віршів – привітань, з нагоди різних свят, які відповідно розміщені у цій книзі. Визначальне місце у творчості  Кутного посідає патріотична лірика, яка об’єднана у розділ «Україно моя». Біль, утоплений у трагічній історії рідного краю, надія на краще майбуття та всі розмаїті відтінки вірної синівської любові вміщені у вірші «Оживає тризуб України», який, завдяки самодіяльного композитора Михайла Масника, став піснею, що актуальна сьогодні.

                          Сині хмари пливуть понад хлібні  поля,

                      Це наш прапор облитий  сльозою,

                      Чуєш, як стоголосо лунає здаля,

                     Україно, ми разом з тобою!

                      І твої, і мої зеленіють гаї,

                       Заживають церковні руїни,

                      І співають в гаях нам пісні солов’ї,

                      Оживає тризуб України.

                          Гомінка і дзвінка голубиться ріка

                      Береги зеленіють травою,

                      Невгамовно вона день і ніч гомонить,

                      Україні наспівує долю.

                     На порозі стоїть сива  мати сумна,

                     Виглядаючи дочку і сина,

                     Їх нема, не прийдуть, бо віддали життя,

                     Щоб не вмерла, а жила Вкраїна!

                     Тяжка доля твоя, Україно моя,

                     Твої землі могилами вкрито,

                     І в нерівнім бою за Вітчизну свою,

                     Скільки крові за тебе пролито.

                     І в сльозах, і в боях, Україно моя,

                    Я з тобою живу і крокую,

                    Ти не вмерла, живеш! Не дамо, не помреш!

                    Я тобі свою пісню дарую!

 Ми з гордістю говоримо про свого земляка. Цей здібний, працьовитий, скромний, люблячий  чоловік не бажав собі лаврів, не вважав себе  літератором, але творив свій милий, добрий, а інколи й сумний світ, говорив мовою свого народу, його болями і сподіваннями. В цьому, гадаю, і полягає сутність творчого доробку світлої пам’яті Михайла Кутного. 

         

Літературний калейдоскоп « Відлуння дзвонів Великого Маркіяна»

  З метою кращого пізнання, дослідження  та вивчення  творчої спадщини  нашого поета-земляка Маркіяна Шашкевича, виразного декламування  його поетичних шедеврів , виховання любові до рідного краю та відзначення, 6 листопада, 208 річниці від дня його народження вихованці секції української літератури Золочівської  Малої академії наук, учні 8,9 класів Шпиколоського НВК (керівник М.П. Рибка)  провели змістовний  літературний калейдоскоп. Відлуння дзвонів Великого Маркіяна всі присутні відчули з його цікавих сторінок із життя і творчості;  із заочної подорожі в «Музей - садибу» ; авторських  рядків «Йдемо до Тебе, Маркіяне!» восьмикласниці  Оксани Гайдар;   поетичних перлин земляка: «Підлисє», «Чом, козаче молоденький» та інсценізації «Веснівка». Вихованці дослідили цікаві  факти:  «Веснівка» Шашкевича перекладена п’ятнадцятьма мовами світу, а    відома колискова «Ходить сон коло вікон»  вперше  надрукована українською мовою у першому виданні Читанки (1850 р.).Творча робота – есе «Маркіян Шашкевич – гордість Золочівщини»,  учениці 8 класу Наталії Фірак, і все  вище сказане дало змогу ще краще зрозуміти, що коротке, але жертовне життя, усе до краплини, отець Маркіян присвятив служінню Україні,  що  і кожен з нас повинен наслідувати в своєму житті.

Фото № 4 Спогади. Біля могили Шашкевича у Львові (2018 р.)