Свято Героїв -2016р.

          Міжшкільне методичне об'єднання вчителів математики. Відкритий урок у 6 класі.                    

Присутня вчитель математики Ремезівцівського НВК Попадюк Г.П.

                                                       Шевченко у моєму житті

Участь учениці 9 класу Олесі Рибки в обласному Всеукраїнському конкурсі "Обніміться ж, брати мої..." та зайняте І місце. В результаті - Диплом переможця та Подяка Міністерства освіти та науки України.

                                                        Йдемо до Тебе, Маркіяне!

                                                 
                                                           

                        Відзначення  21 лютого Міжнародного Дня рідної мови

                                       

Відкритий урок української мови у 6 класі

                                                 Відкритий урок рідної мови у 5 класі

                                           Авторський сценарій учителя Марії Рибки,

                  присвячений 100-річчю храму Святого Великомученика Микити

                                                                           (2013 р.)

Слава  Ісусу Христу!                                             Зустріч Владики  (хлопець і дівчина)

•             Преосвященіший Владико!

Уся парафіяльна родина 100-літнього храму святого Великомученика Микити

радо вітає Вас на нашій жуківській землі.

                          Хай щастить і добром завжди сяє

                         Той шлях, на якому Ви є.

                          Мати Божа у силах тримає,

                          А Господь хай здоровя дає.

                           І хай у труді помагає

                           Пречиста Діва Свята,

                           Всевишній з небес посилає

                           Щасливі і довгі літа!

  В знак гостинності прийміть від нас цей запашний коровай

і запрошуємо Вас у святиню.

    Ведучий                       

Преосвященіший Владико, святіші отці, гості, весь славний український народе!

Сьогодні наші серця переповнені радістю, адже Богом даний день, день незвичний і новий у житті нашої парафії, зібрав усіх нас на величне і світле ювілейне свято нашої церковці.

У наших християнських спільнотах початку кожної справи передує молитва. Отож і ми нашу святкову програму починаємо з молитви до нашого Всевишнього отця.

                 Великий і Вічний Боже! Найдорожчий і наймилосердніший!

       У цей святковий ювілейний час усі вірні нашої церкви у подячній молитві припадають до Твоїх стіп, Господи, і складають цей дар свого серця, за святу церкву,за преосвященішого Владику, наших священиків, за всю парафіяльну спільноту, особливо за дітей та молодь.

Просимо Тебе, ласкавий Боже, прийми цей дар нашого серця і уділи та помнож ласки в душах наших, обдаруй їх силою свого благословення, наділи їх високою святістю, щоб ми вистояли у святій вірі і ніколи не втратили цього найціннішого скарбу.

              Боже! Як гарно сьогодні в моєму селі!

              До церкви спішать і дорослі, й малі,

              100 років стрічає церковця свята

              І відгомін дзвонів несеться здаля.

        

             Задзвонили дзвони,

             Дали усім знати,

             Що сьогодні в храмі

             Ювілейне свято!

      

              Ці дзвони скликають  усіх прихожан,

              З молитвою й вірою йти в Божий храм,

              Святиня столітня чекає на всіх,

              Вона ж наша втіха і гордість повік.

  

              Прекрасна сьогодні і радісна днина,

              Світиться небо, співає пташина,

               Ніби на землю щастя зійшло,

               Нашому храмові – років аж 100!

   

             Маю радість я сьогодні,

            І зі мною вся рідня,

            В Божій вірі та в спокою

            Дочекались цього дня.

            Цей день сьогодні Бог нам дав,

            Цей день – святий, великий,

            У храмі нашім ювілей ,

            Угодника – Микити.

        Цей день – то радість нам усім,

        Той Божий день  вітаймо

         І в пісне співах й молитвах,

         Ісуса прославляймо!

        Будемо кровні і вірні у вірі,

        Будем молитися в храмі столітнім,

         Матінко Божа, Ти, нам помагай,

         І омофором своїм покривай!

  

        З молитвою станем і руки знесем,

        Всевишньому вдячність усі принесем,

         У храмі столітнім пісні хай лунають,

          І Матінка Божа усім помагає.

       Ювілей у храмі! Я спішу до нього!

       З вірою у серці щиро помолюсь,

        За свою родину і за Україну,

        За добро Всевишньому низько поклонюсь.

       Боже милостивий! Зглянься, Ти, над нами,

       Руку допомоги щедро простягни,

       Хай благословенні будуть всі дороги,

       І міцне здоровя кожному пошли.

       О, Божа Мати, помагай,

        Провадь нас в мирі й сили дай,

        Здоровя, Ти пошли й любов,

        Щоб чисті серцем і в обнові ,

        Стрічались в Божім храмі знов.

       

        Хвала рукам, що храм цей будували,

         З руїни найстрашнішої війни,

         Та, щоб нащадки вічно пам’ятали,

          Що це ж для них старалися вони.

           Сьогодні день знаменний у храмі святому

            І гостей багато зібралось у ньому.

            Тож спасибі хочемо ми усім сказати,

             Хто прибув сьогодні на величне свято.

            У столітнім храмі святого Микити

              Радо ми вітаємо Преосвященішого Макарія – Владику!

            Ви – слуга Божий, добротворець,

            Вам честь божественна повік,

            І ризи пастирські носити,

            Під зором Божим многа літ!

            Хай Господь в опіці завжди має,

            Матір Божа Вас захистить.

            Многа літ ми щиро Вам бажаємо,

            Їх Господь добром благословить.

     

          Декану хочемо щиро побажати:

          Сили і здоровя від Всевишнього мати.

           Любов Христова хай огорне Вас, отче,

           Церкву й цілий світ,

           Хай Вам Господь сотворить в ласці

           Благих й світлих многа літ!

   

           Від щирого серця всіх отців вітаємо,

           Благ земних й небесних ми радо бажаємо,

           Трудитеся щедро на Господній ниві,

            Хай Ісус Вам, отці, дасть наснаги й сили,

            В чуйнім вашім серці, хай не буде болю,

            Хай Матір Божа огорта любовю.

             Ми  Вам посилаємо ці вдячні слова,

            А Бог хай дарує многії літа!

   

            О, храме мій, о красеню столітній,

            Колиско наша древня й сьогоденна,

            Землі жуківської ти гордість і окраса,

            Ти – охорона душ і людського натхнення.

              І з року в рік ти все стаєш гарнішим,

              Блищать на сонці храму купола,

              Тож пастир наш старання докладає,

               І слова Божого охоче всіх навчає.

  Ми низько схиляємо своє чоло перед Вами, отче Михайле, і висловлюємо слова подяки від всіх парафіян нашого 100- літнього храму за те, що так сумлінно трудитеся на Божу славу у  Христовому винограднику.

Дякуємо Всевишньому, Львівській консисторії  Української Автокефальної Православної Церкви та Золочівському  благочинню Львівської єпархії, що Ви у нас є.

У цей святковий світлий день, коли у храмі ювілей,

Ми, отче, Вас вітаємо щиро.

Бо ж дорога для нас ця пастирська наука,

Яку щоденно сієте між нас.

Нехай ці зерна мудрості й любові

Прозріють плідно, ми молимось за Вас.

Нехай це світло Божого Закону

Веде в святиню всіх парафіян.

Ви – добрий пастир, настоятель храму,

Нехай Всевишній схилиться до Вас.

Нехай пошле з висот своїх здоровя,

Цілющу силу, ласки і дари,

Щоб Ви ще довго разом з нами в храмі

Свої молитви богу вознесли.

 Земляків сьогодні теж радо вітаємо

І найкращого в житті ми усі бажаємо.

Я прошу здоровя у Господа Бога

І кожному радісних днів у житті

Без смутку і горя, без лиха й печалі,

Нехай протікають щасливії дні.

    

Усім нам приємно ювілей зустрічати.

Від себе хочемо всім побажати:

Хай всякі біди вас обминають,

Хай ваші рідні щастя всі мають,

Хай Божа милість вас не лишає,

100- літня святиня всіх обєднає!

Нехай Господь позволить всім прожити

 Багато років мирного життя,

 А ми усі сьогодні заспіваємо

 Вам многая і благая літа!

Брате по вірі, сестро по вірі,

 Будьмо навіки живі, здорові,

 Божа хай ласка над нами витає,

 Храм Божий завжди  усіх зустрічає.

  Відкиньмо все зухвале, погане і чуже,

  Молімося до Бога – хай всіх нас  береже,

  Навчаймося, працюймо,єднаймося завжди,

  Щоб в мирі і добрі до  Господа прийти.

  Ідіть до храму, помоліться,

  Тілом і кровю причастіться,

   Хай в серці в кожного із вас ,

  Живе Ісус, Господь наш, Спас.

      Ідіть до Господа – моліться,

     Любові і покори вчіться,

     І слова Божого, Закону,

     Це так потрібно світу цьому.

     Ідіть до храму, помоліться,

     Ісусу – Богу поклоніться,

      І щиро клякніть на коліна,

      Поки ще є така хвилина.

 

      Ідіть до Господа, покайтесь,

      У всіх гріхах своїх зізнайтесь.

      І в святій тайні покаяння

      Очистіть душу без вагання.

       Ідіть до храму спозарання

      Там тиша, спокій і чекання.

       Ісус у тайні пресвятій

       Чека з любовю народ свій.

       Тож не цурайся Бога-Сина

        Він кров свою пролив за тебе,

        Щоб мав життя вічне і щасливе

        Частіше поглядай у небо.

         І пам’ятай, що лиш із Богом

         Щасливою буде дорога.

        Тож дзвін дзвенить! Спіши, людино!  І будь з Ісусом воєдино!

       Давайте будемо дякувати Богу, що наші всі дороги тут зійшлись

                   Тож станьмо перед Богом на коліна,

                   Схилімо в шані голови свої,

                   Щоб наша солов’їна Україна

                   Цвіла, як весняні гаї.

                    Найперше – славмо Бога, величаймо,

                    Тоді згадаймо наш прадавній рід,

                    У молитві щастя, долі всім благаймо

                    На многая, на многая і благая літ!

          Пісня-молитва «Боже великий, єдиний».

      Помолімося спільно всі, люди –

      Ехом  лине хай Божий глас,

      Тихо свято заходить у серце,

      Радість в кожного, кожного з нас.

                                  Що тобі подарувати? Ти  -  серце моє, Україно ,
                                 Ось життя моє, сповнене ніжного болю,
                                 Ось душа моя з вірою, честю, любов'ю,
                                 І надією бачити щастя твоє!
                                 Є у мене талант - я його віддаю до останку,
                                 Є знання - я його до краплини несу,
                                 Маю силу й красу - не шкодую і йду на світанку,
                               

                                            Щоб тобі дарувати усе, що я маю й люблю!

                     
                                                 Бібліотечний урок -реквієм

 Одинадцятого березня у Жуківській  ЗОШ І-ІІ ступенів спільними зусиллями бібліотекаря сільської бібліотеки Лилик М.М., завуча школи Рибки М.П. та учнів 7 -9 класів проведено бібліотечний

 урок – реквієм вшанування пам’яті загиблих героїв Небесної Сотні.

Під звуки, до болю вражаючої мелодії Піккардійської Терції «Гей пливе кача», про жахливі факти  що сталися на Майдані у Києві, тривожно розповідала бібліотекар.

Хвилиною мовчання вшанували присутні пам'ять загиблих.

Схвильовано, зі сльозами на очах, декламували учні та завуч школи поезії, народжені Майданом.

У великій жалобі лунала  спільна молитва за упокій героїв Небесної Сотні та за мир й спокій у нашій державі

                                                                                                           

 Олеся Рибка,учениця 9 класу

                                                                                                                        

                       

Участь школи у проведенні Акції "Ми за мир!"

Свято Останнього дзвоника внучки Олесі, 2014 р. та  внука Михайла, 2015 р.

Зустріч Нового 2016 року у колі педагогічного колективу

                                Весілля  - радісна і незабутня подія у житті (0

1.10.2016 р.)

Літературна вітальня у Жуківській ЗОШ І-ІІ ст.

Готуючись до відзначення 205 –літнього ювілею Маркіяна Шашкевича, редколегія школи випустила стінгазету «Він жив, боровся і творив», учні 8 класу оформили стенд зі світлинами «Маркіяновими стежками», семикласники виготовили буклети « Ти не неволі син!». Весь цей цікавий  матеріал був використаний під час проведення літературної вітальні «Хай світить з Підлисся яскрава зоря на всю Україну», яку проводили  учні 7-8 класів під керівництвом вчителів української мови та літератури  Рибки М.П. та Богонюк Г.Г. Цікаві факти із життя і творчості  вони демонстрували і коментували присутнім, переглядаючи презентацію. Про титанічний труд Маркіяна змістовно і доступно розповіла  учениця 8 класу Дацків Валентина.

Виразно та інтонаційно звучали вірші поета у виконанні : семикласників Івана Довгого та  Романа Григоровича. Заслуговує уваги  читання авторської поезії  «Йдемо до Тебе, Маркіяне!» юним декламатором Яриною Рибкою ( уч. 7 кл.).

                                         Йдемо до Тебе, Маркіяне!

                                         В Підлиссі славнім схилимо чоло,

                                         Ти нас навчаєш землю цю любити

                                          і мову солов’їну, пісню й джерело.

                                          Ми гідні спадкоємці, Маркіяне,

                                          У всіх нас благородна є мета,

                                         Щоб націю свою ми відродили,

                                         І повернулися до свого джерела.

                                         Щоб злагода і мир й порозуміння

                                         Запанували в галицькім краю,

                                         І мова наша рідна задзвеніла,

                                         І пісня понеслась у вишину.

                                         Нехай в віках несеться слава і не згасне,

                                         Як та зоря, що світ наш окриля,

                                         Ми щиро вдячні долі і Тобі , земляче,

                                         Що ти прославив Золочівський край!

Андріївські вечорниці у Жуківській ЗОШ І-ІІ ст.

З метою поглиблення знань учнів про звичаї та обряди українського народу, захоплення його унікальною культурою, виховання любові до всього прекрасного сприяли шкільні Андріївські вечорниці, проведені з учнями під керівництвом  вчителів М.П. Рибки та Н.П. Курпіти.

На видному місці макет сільської хати. Стіл, накритий вишитою скатертиною, на столі пиріжки в макітрі, узвар у глечику, яблука, вишиті рушники, лави.

Під звуки фонограми української пісні «Сиджу я край віконечка» входить у хату, в святковому одязі господиня, учениця 8 класу Валентина Дацків. Порається біля столу і всіх радо вітає  наголошуючи, що колись молодь організовувала своє дозвілля на честь Святого Андрія в особливій формі – на вечорницях. «Це давня традиція – прекрасний витвір людської фантазії. І сьогодні ми хочемо повернути їй життя. Нехай оживе одна із сторінок молодості наших матерів і бабусь», - підкреслила вона.

У хату ввійшли дівчата, несучи з собою певну роботу. Ярина вишивала рушник на щастя, на долю. Марта чистила квасолю для приготування смачненького борщу,  Тетяна з господинею

дерли пір’я для подушок,  а Діана лускала кукурудзу, наспівуючи пісню «Цвіте терен».

З дзвінкою колядою «Добрий вечір тобі» прибули на вечорниці хлопці. Та ось з’явився на порозі парубок Андрій із в’язкою бубликів на шиї та з великим гарбузом у руках, який вручила йому дівчина Одарочка.

З цікавістю розказала тітка Олена легенду про Андрія Первозваного та про отой звичай – відзначення Андріївських вечорниць.

З великою охотою та цікавістю проводили хлопці та дівчата різні конкурси, ігри та забави. А які ж вечорниці без Калити? Хлопці високо прив’язали сонячну Калиту. Паном Калитинським обрано Івана Довгого, учня 7 класу. Він першим відкусив трішки Калити. Всі інші хлопці теж по черзі кусали її, віривши, що на Андрія обов’язково кожен повинен відкусити шматок від сонячної Калити, щоб на той рік стати здоровішим та сильнішим.

Дівчата пригощали всіх смаженими пиріжками, яблуками та узваром. Співали та переспівували українські народні пісні.

Надіємось, що спомин про шкільні вечорниці ще довго бринітиме в серці кожного. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Тож бережімо цю прекрасну невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість та гумор нашого народу.

                                                                                                         Виконавець учитель  М.П.Рибка

Шевченковому "Заповіту"-170!

Під такою назвою, 25 грудня,  з учнями 6-7 класів мною проведено виховний захід.

Портрет Шевченка, вишитий «Заповіт», плакат, «Кобзар», буклет, збірка авторських поезій свідчили про шану великого сина України.  Інтонаційно та виразно читала «Заповіт» учениця 7 класу  Валентина Дацків. Авторські поезії, присвячені Великому Кобзарю декламували юні читці – учениця 6 класу Ярина Рибка та семикласниця Діана Гринчишин. Усі мали можливість послухати звучання «Заповіту» народним артистом П. Панчуком. Присутні стоячи заспівали славнозвісний «Заповіт».

Відкритий інтегрований урок з української літератури та музики у 7 класі

Тема уроку. Література рідного краю. Вивчення творчості поета-земляка Михайла Кутного.

Участь у районному фестивалі Великодніх гаївок

У неділю, 15 травня 2016 року, у церкві Всіх Святих Землі Української м. Золочева відбувся районний фестиваль "Великодня радість". Учні 4-9 класів нашої школи під керівництвом учителів Рибки М.П. та Курпіти Н.П. були активними учасниками цього торжества. Інтонаційно та виразно декламували юні читці вірші, присвячені світлому Воскресінню Христовому. З їх уст мелодійно звучали гаївки " У Жукові на видочку", " Ку-Ку, ку-ку", "Ходить качур, ходить", " Вербова кладочка". Приємні враження, подяка від  о. Сагана та фотографії залишаться в пам'яті всіх.

                                   

Участь у районному фестивалі Великодніх гаївок

У неділю, 15 травня 2016 року, у церкві Всіх Святих Землі Української м. Золочева відбувся районний фестиваль "Великодня радість". Учні 4-9 класів нашої школи під керівництвом учителів Рибки М.П. та Курпіти Н.П. були активними учасниками цього торжества. Інтонаційно та виразно декламували юні читці вірші, присвячені світлому Воскресінню Христовому. З їх уст мелодійно звучали гаївки " У Жукові на видочку", " Ку-Ку, ку-ку", "Ходить качур, ходить", " Вербова кладочка". Приємні враження, подяка від  о. Сагана та фотографії залишаться в пам'яті всіх.




                                     Щовесни, коли тануть сніги,

                                     І на рясті просяє веселка,

                                     Повні сил і живої снаги,

                                     Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

Такими словами розпочала виховний захід «Йдемо до Тараса» дев’ятикласниця Галина Погончук. На видному місці вишиті портрет Кобзаря та славнозвісний його «Заповіт». В атмосфері духовного піднесення та глибокого патріотизму, під керівництвом вчителя української мови та літератури Г.Г. Богонюк, звучали з уст учнів 5-9 класів поезії Великого Тараса. Мелодійно, під акомпанування вчителя музики Н.П. Курпіти, линули пісні «Думи мої, думи мої», «На високій дуже кручі». Душевно доторкнулися до світлої пам’яті поета учениці 4 класу:Соломія Білецька і Василина Гриневич, Ірина та Олена Дуданець, сплітаючи з квітів вінок  та виконуючи пісню «Підемо, подруженьки».

Під керівництвом учителя української мови та літератури М.П.Рибки увазі глядачів були представлено інсценізації творів Шевченка. Відповідно до змісту свої артистичні здібності проявили  учень 6 класу Іван Довгий та учениця 5 класу Мар’яна Колюбінcька, декламуючи поезію «Мені тринадцятий минало». Особливої уваги, за оригінальність виконання ролей балади «Тополя», заслужили дівчата-семикласниці: Валентина Дацків (автор), Марта Біловус (мати), Тетяна Білінська (ворожка). Найбільш яскраво виступила Діана Гринчишин, виконуючи роль тополі. Майстерно прозвучала із балади пісня  «По діброві вітер виє» у виконанні вчителя М.П. Рибки. Зі словами вдячності звернулася до присутніх директор школи. Завершилось свято виконанням віщого Шевченкового «Заповіту».

Проведення уроків української мови з використанням своїх творчих доробків

Участь в обласному конкурсі молодих прозаїків ім. Катрі Гриневичевої

Робота

учасника обласного етапу

      конкурсу молодих прозаїків

 ім. Катрі Гриневичевої

учениці 7 класу

Жуківської ЗОШ І-ІІ ступенів

Рибки Ярини Володимирівни
вчитель Рибка М.П.

                                                       Калиновий цвіт

                                                            Оповідання

Це було давно, ще тоді, коли сестричка Ганнуся була малою. Неподалік нашого будинку посадила вона  кущ калини. Ростила його, доглядала, разом з ним і підростала сама. Чим більше  про нього турбувалася, тим швидше він оживав, наповнювався цілющою силою рідної землі.

Яка ж то радість та втіха була! Щодень милувалася калиною: - На ній і листячко, і цвіт, і ягідки чудові! Хто не йде, то дивується: - Що то за калина така гарна?

Особливо весною любила сестричка спостерігати, як розкішно вона одягалася у пелюсткове вбрання. Китиці вкривалися тендітними білими квіточками, вгорталися в пахуче мереживо і навкруги плинули чудові пахощі. На повну силу квітував гіллястий кущик, що й сам дивувався своїм вмінням. Кожного дня співучі пташки губили свій голос у дрібних листочках.

І всі ці приємні враження глибоко запали в душу сестри. Та чомусь засумувала вона, ніби відчувала розлуку.

І так сталося. Своєю дівочою красою  зачарувала Ганнуся юнака. Закохався він й запропонував їй руку і серце, і проживання далеко від рідного краю. Вона відповіла йому взаємністю. Та коли настав час від’їжджати, підійшла вона до калини і тремтячими сльозами довго прощалася з нею. Із куща впало лише кілька крапель роси. Це були сльози жалю за нею, бо він теж її дуже любив.

 – Хай росте калина, – сестра всіх попросила. І в своїм серці понесла на чужину болючий спомин про неї. Калина росте, плоди має. І всім нам часто нагадує про рідну кровинку. Усміхаються червоні грона, ніби  в намисто повпліталися, а  часто сумують, інколи плачуть, бо довго не бачать сестри.

Минали роки, але надія на зустріч із калиною додавала Ганнусі сил.

Та ось прокинувся на Україні вітерець, розбудив  кущик. Загомоніли листочки, загойдалися квіткові кетяги. Зірвав вітер білі пелюстки і поніс дарунок для Ганнусі геть за обрій, через ліси і поля, села і міста далеко на чужину. Побачила їх  Ганнуся і стривожено гукнула:

–Які гарні пелюстки, мов зачаровані панянки!

І люб’язно звернулася: - Звідки ви тут узялися?

Поклала пелюстки на долоню, пригорнула до серця і відчула материнське тепло. І їй почувся тихий тужливий  голос живої і рідної калинової мови.    Це шепотіли пелюстки:

–Ми калиновий цвіт, той що ти доглядала. Як сумно нам без тебе, дорога!

Нехай тобі сняться в солодких снах рідна оселя і дорога до неї. Повертайся додому, бо там найкраще місце на землі!

І враз защеміло у Ганнусинім серці:

–Я повернусь, я скоро повернусь!

   Рідна хата, батьківський поріг ще довго були в її уяві.  І скільки разів обтирала  сестричка  сльози з лиця, стільки разів в її очах розквітав незабутній кущ калини.

                                                                 2016 р.

Шевченкові урочистості

                                     Щовесни, коли тануть сніги,

                                     І на рясті просяє веселка,

                                     Повні сил і живої снаги,

                                     Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

Такими словами розпочала виховний захід «Йдемо до Тараса» дев’ятикласниця Галина Погончук. На видному місці вишиті портрет Кобзаря та славнозвісний його «Заповіт». В атмосфері духовного піднесення та глибокого патріотизму, під керівництвом вчителя української мови та літератури Г.Г. Богонюк, звучали з уст учнів 5-9 класів поезії Великого Тараса. Мелодійно, під акомпанування вчителя музики Н.П. Курпіти, линули пісні «Думи мої, думи мої», «На високій дуже кручі». Душевно доторкнулися до світлої пам’яті поета учениці 4 класу:Соломія Білецька і Василина Гриневич, Ірина та Олена Дуданець, сплітаючи з квітів вінок  та виконуючи пісню «Підемо, подруженьки».

Під керівництвом учителя української мови та літератури М.П.Рибки увазі глядачів були представлено інсценізації творів Шевченка. Відповідно до змісту свої артистичні здібності проявили  учень 6 класу Іван Довгий та учениця 5 класу Мар’яна Колюбінcька, декламуючи поезію «Мені тринадцятий минало». Особливої уваги, за оригінальність виконання ролей балади «Тополя», заслужили дівчата-семикласниці: Валентина Дацків (автор), Марта Біловус (мати), Тетяна Білінська (ворожка). Найбільш яскраво виступила Діана Гринчишин, виконуючи роль тополі. Майстерно прозвучала із балади пісня  «По діброві вітер виє» у виконанні вчителя М.П. Рибки. Зі словами вдячності звернулася до присутніх директор школи. Завершилось свято виконанням віщого Шевченкового «Заповіту».

Досвід, практика, навчання

Під час проведення Тижня рідної мови вчителем Рибкою М.П. проведено відкритий урок української мови у 6 класі. Присутніми були вчитель-практикант О. Буняк та молодий вчитель історії І.Я. Сипко.

Урок  обгрунтований, насичений цікавим змістом. Вдало використано різні форми те методи роботи, інтерактивні вправи, випереджувальні завдання. Діти вміло писали диктант на компютеру. Вони здійснили гостини у Країну зв’язного мовлення, побувавши у Студії «Іменник». Переглянувши ряд передач: «Факти», «Свобода слова», «Інтерв’ю», «Служба розшуку», «Ти – редактор, я – дивак» виконували різноманітні завдання. З метою активізації пізнавальної діяльності  учнів,  учитель доречно використала власні інновації – авторські посібники з досвіду роботи « Диференційований підхід на уроках української мови», «Робота словесника над місцевою говіркою». Саме це дало змогу в кінці уроку побачити учням  «велику споруду» своїх знань з теми «Іменик».

Проведений мною  урок – це урок досвіду, практики і навчання як для дітей так і для молодих  учителів – початківців.