Опис проведення
інтерактивного навчання
педагогів у Жуківській
ЗОШ І-ІІ ступенів
(Матеріал, який був підготовлений на
семінар заступників директорів шкіл І-ІІІ ступенів на базі Зозулівського НВК 29.03.2016р.)
Оскільки сучасна освіта перебуває в постійному
розвитку та оновленні, то і вимагає від нас новаторських ідей. Вважаю, що кожна
школа обирає, а точніше створює власну
систему науково-методичної роботи, орієнтуючись, як на наукові
дослідження, так і на досвід колег та умови закладу. Саме тому у практику навчання педагогів нашої школи, поруч із комп’ютерними технологіями, віддаю належне роботі в режимі інтерактиву, яка активізує діяльність вчителів, забезпечує
взаємний обмін досвідом, є якісним показником
самоосвіти і однією з важливих форм інноваційних технологій.
Що ж означає слово «інтерактив»? Слово «інтерактив»
походить від англійського слова «interact», що означає взаємодіяти.
Отже інтерактивне навчання – це навчання, яке
відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учасників навчального
процесу в режимі бесіди, діалогу з чимось (комп’ютером), або з кимось
(людиною).
Інтерактивного навчання має такі
переваги:
- Залучення всіх учасників до співпраці;
- надання можливостей кожному висловити
свою думку;
- створення умов взаємодії;
- вирішення творчих завдань;
- спільне розв’язання проблем;
- критичне мислення;
- участь у дискусіях;
- рольові ігри;
- прийняття спільних рішень.
Розуміючи це
і керуючись словами Конфуція:
Скажіть
мені і я забуду.
Покажіть мені і я запам’ятаю.
Дайте
можливість обговорити і я зрозумію.
Дайте можливість навчити іншого
і я досягну досконалості.
Тож з метою: розширення
уяви вчителів про форми та методи організації навчальної діяльності на
уроці; активізування їх у застосуванні у своїй практиці;
стимулюванні педагогів до пошуку,
творчості, знахідок та обміну досвіду мені вдалося провести з колегами
розширене засідання методичної ради «Аукціон
ідей» по темі «Ефективний урок. Шляхи досягнення ефективності». Вчителі, за
власним бажанням, заздалегідь об’єдналися у мікрогрупи і отримали випереджувальне
домашнє завдання: підготувати приклади з власної практики щодо використання
різних методів і форм роботи, які б сприяли ефективності уроку. Вдало
підібраний мною епіграф заняття. Перед початком роботи виконали вправу «Очікування». Кожна
група на картках-корабликах записувала очікування від заняття. Представники
груп виступили з теоретичним матеріалом з даного питання. Та найцікавішим виявився аукціон ідей, під час якого кожен
учасник мав можливість надати пропозиції
щодо моделювання змісту навчального матеріалу на різних дидактичних етапах
уроку. (Метод проблемного викладу,
пошукового, дослідницького, індивідуальні, групові форми, ігри). Проведено
практичну роботу в групах: І-ша складала пам’ятку, спрямовану на підвищення ефективності
уроку; ІІ-га - схему «Риси творчого
вчителя». Відбувся обмін думками. В кінці засідання учасники коротко записали
про що дізналися, чого навчилися. І це була «Валіза досвіду».
З метою стимулювання вчителів до пошуку, творчості, знахідок
та обміну досвідом роботи, проведений мною методичний
ринг по темі «Захист інноваційних технологій». Це засідання проходило за
трьома раундами. У І раунді
учасники об’єдналися у групи і методом «Мозкового штурму» записали і пояснили своє
розуміння терміну «інновація». У ІІ
раунді за допомогою закритих карток, на яких записані терміни: методи навчання,
диференціація, інтерактивне навчання, тренінг, творча група, динамічна група, школа
педмайстерності перевірила теоретичні
знання. З метою
створення умов для ефективної праці,
методом «Криголаму» педагоги записували своє ім’я і з якою квіткою себе
асоціюють. Лише за умови правильного підходу, їх можна об’єднати у прекрасний
букет. Але, щоб досягти гармонії у композиції, виробляли правила співпраці, працюючи у групах
«Плюси і мінуси» (ділили аркуш навпіл по вертикалі і висловлювали своє
ставлення до інноваційної діяльності, наприклад: вимога часу, спонукають
до активної діяльності, саморозвитку,
самовдосконалення, прагнення бути сучасним, підвищують рівень пізнавального
інтересу, отримати кращі результати, посилюють пізнавальну самостійність).
Найбільш цікавим виявився ІІІ раунд «Інноваційні технології в практиці
роботи педагогів». У вигляді
презентацій, міні-захистів кожна група демонструвала дві-три технології. У кінці заняття провела
анкетування щодо виявлення здатності вчителя до
самореалізації. Методичний ринг показав, що найбільш ефективним і дієвим
у самоосвіті педагогів є практичні форми роботи.
Вдалими кроками є проведення
мною елементів педради у формі
«Салону педагогічної
майстерні» по темі «Реалізація особистісно орієнтованого підходу у
навчанні». Вважаємо, що власне, «педагогічна майстерня» - це така форма роботи
з педагогічними кадрами, яка підвищує ефективність науково-методичної роботи,
активізує діяльність колег для обміну творчими ідеями та пропагує кращий досвід
роботи. Використали унаочнення: на дошці
малюнок соняшника, всередині якого зображена дитина, скриньку, епіграф, папір
та ручки. Ми опрацювали поняття «особистісно
орієнтоване навчання» та записали на
пелюстках соняшника його принципи
(індивідуальні особливості, самостійна навчальна діяльність, педагогічна
підтримка, співробітництво вчителя та учня, саморозвиток особистості).
Розглядаючи теорію цього питання, учасники гри
витягували зі скриньки ідеї видатних людей щодо особистісно
орієнтованого навчання і коротко аналізували його. (Наприклад: « Активно
сприяти природі дитини, розвивати природжені властивості» Г.Сковорода).
У практичній частині, працюючи в групах над вправою «Намистинки успіху», педагоги створювали
таблицю параметрів щодо реалізації особистісно орієнтованого підходу у навчанні
школярів і аналізували її. (Наприклад: створення умов, володіння інноваційними
технологіями, методиками, засобами навчання, результативність навчання, творчий
потенціал вчителя).
Та вирішальним етапом заняття був обмін досвідом роботи з
даного питання.
Таким чином, проведення засідань педагогічної ради у формі
ділової гри розвиває пізнавальну активність педагогів, стимулює самоосвіту,
забезпечує формування в колективі атмосфери плідного співробітництва.
З метою визначення впливу оцінки на особистість дитини і
різниці між оцінкою і словесним оцінюванням практикувала проведення наради при
завучу у формі тренінгу по темі
«Оцінювання знань, умінь і навичок учнів, самооцінювання». Заняття проходило за
круглим столом, розпочалося привітанням у нестандартній формі «Усмішка по
колу». Методом «Мікрофону» педагоги
пояснили значення терміну «тренінг».(Це навчання досвідом, робота в групах,
пошук спільного рішення, дискусія, рольова гра). Записали на папері очікування від тренінгу і озвучили
його. У формі бесіди обговорили теоретичний матеріал, зокрема, Критерії
оцінювання. Провели роботу в групах, дотримуючись Правил, які підготовлені
заздалегідь. Із досвіду роботи, визначили вплив оцінки на особистість дитини та з’ясували
різницю між оцінкою і якісним словесним оцінюванням. Наступним етапом
засідання була дискусія «Чи здатні учні об’єктивно оцінювати свою роботу?».
Методом проблемної ситуації визначали, як розширити поле оцінювання. У
практичній частині обговорювали ситуації із шкільного життя як учнів так і
вчителів. В кінці дійшли до спільного рішення.
Висновок: Як бачимо, інноваційні технології навчання успішні, бо в
їх основу покладено науково-дослідні докази щодо того, як людина природньо
сприймає нову інформацію та перетворює її на знання.
Саме використання інноваційних технологій у методичній роботі
сприяють розвитку самореалізації та самовдосконалення особистості, а також являється основним стимулом самоосвіти.
Немає коментарів:
Дописати коментар