Тобі, матусю!
Матусі рідній поклонюся я,
Спасибі, що життя подарувала,
Й за пісню колискову
цю,
Що наді мною Ти колись
співала.
Ростила, доглядала й
піклувалась,
І слово рідне Ти
любить навчала,
І вишиванку, і калину,
і родину,
І нашу неосяжну
Україну.
Тебе я пам’ятаю, мамо, молодою,
Твоя коса до пояса була,
А очі , наче два озерця,
І посмішка, мов сонце, до лиця.
А серце, мамо, повне ласк й щедроти,
Тепло несеш крізь все своє життя,
Я вдячна, нене, Ти одна на світі,
Одна, єдина, мамо,
дорога.
І хоч пройшли роки, Ти, рідна, не
старієш,
Бо доброта Тебе на мить не покида,
І сивина хоч скроні
вже накрила,
Ти – незрівняна, ніжна, дорога.
Перед Тобою, рідна, стану на коліна,
До рук натруджених устами притулюсь,
За все, за все, що
віддала для мене,
Тобі низенько, мамо, поклонюсь.
І в день весняний
цей святковий,
Тобі я квіти
принесу,
Й молюсь, рідненька,
я за тебе,
Й Всевишнього з
небес прошу.
Посли здоров’я моїй мамі,
І довгий вік її
посли,
І Україну мою рідну
О, Боже наш, охорони!
Нехай щасливо
ростуть діти,
Без сліз і
горя, без війни,
Бо ж Україна – друга мати,
Й благословення
їй посли.
Бо ж все на світі вибирати можна,
Лиш матір наша
Богом нам дана,
Стелися, доле,
рушником квітчастим,
На многії і
благії літа!
Посвята жінкам
Дружино, Жінко, Мати!
Які для вас слова дібрати,
Щоб оспівати
Вас, щоб привітати,
І все найкраще
побажати?
Ви ж – Берегині
і українки – героїні,
Вам шана й
вдячність, дорогі,
У ці весняні і святкові дні!
Нехай душа не плаче, а співає,
Міцне здоров’я завжди прибуває,
Спокою Вам і
миру, і добра,
Найкращі квіти,
радості й тепла!
Немає коментарів:
Дописати коментар