Андріївські вечорниці
З метою поглиблення знань учнів про звичаї та обряди українського народу, захоплення його унікальною культурою, виховання любові до всього прекрасного сприяли шкільні Андріївські вечорниці, проведені з учнями під керівництвом  вчителя М. П. Рибки.

На видному місці макет сільської хати. Стіл, накритий вишитою скатертиною, на столі пиріжки в макітрі, узвар у глечику, яблука, печиво; вишиті рушники, лави.

Під звуки фонограми української пісні  входить у хату, в святковому одязі  Маруся, учениця 8 класу Ярина Рибка. Вона  домовляється з матір’ю  Катериною( роль якої  виконувала дев’ятикласниця Тетяна Білінська) про проведення у них вечорниць.  Мати  порається біля столу і   наголошує, що колись молодь організовувала своє дозвілля на честь Святого Андрія теж  на вечорницях. Бо це давня традиція – прекрасний витвір людської фантазії. І сьогодні варто  повернути їй життя. Нехай оживе одна із сторінок молодості наших матерів і бабусь.

У хату   ввійшли дівчата.  Щоб не скучати, їм Катерина запропонувала роботу:  дерти пір’я, чистити квасолю. З дзвінкою колядою «Пане, пане, господарю, пусти нас до хати» прибули на вечорниці хлопці. Та ось з’явився на порозі парубок Андрій із в’язкою бубликів на шиї та з великим гарбузом у руках, який вручила йому дівчина Одарочка.

З цікавістю розказала тітка Катерина легенду про Андрія Первозваного та про отой звичай – відзначення Андріївських вечорниць. А як же не звучати на вечорницях українській пісні?

Весело і майстерно виконували інсценізацію пісні «Несе Галя воду» учениця 8 класу Діана Гринчишин та дев’ятикласник Іван Довгий.

З великою охотою та цікавістю проводили хлопці та дівчата різні конкурси, ігри та забави. А які ж вечорниці без Калити? Хлопці високо прив’язали сонячну Калиту. Паном Калитинським обрано Івана Довгого. Він першим відкусив трішки Калити. Всі інші хлопці теж по черзі кусали її, віривши, що на Андрія обов’язково кожен повинен відкусити шматок від сонячної Калити, щоб на той рік стати здоровішим та сильнішим.

Дівчата пригощали всіх смаженими пиріжками, печивом, яблуками та узваром. Співали та переспівували українські народні пісні. Особливо всім до вподоби переспів між хлопцями і дівчатами пісні «Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела».

Надіємось, що спомин про шкільні вечорниці ще довго бринітиме в серці кожного. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Тож бережімо цю прекрасну невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість та гумор нашого народу.

                                                                                         

                                                                                        Виконавець учитель  Марія Рибка